top of page

Мелешко Олена Григорівна
                 
Медична сестра

Основні завдання сестри медичної дошкільного закладу:

  1. ​Постійний контроль за станом здоров’я дітей;

  2. Проведення обов’язкових медичних оглядів дітей;

  3. Надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми;

  4. Здійснення контролю за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчального навантаження;

  5. Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму;

  6. Проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу;

  7. Ведення звітно-облікової медичної документації в порядку, встановленому МОЗ України.

                                                        Як не хворіти у дитячому садку.

Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди.

Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий садок вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібнопочинати вже в червні.
Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов'язковий пункт. У 20-х числах червня варто на 10-14 днів вивезти діток до моря. І хай це буде не Крим, і не Туреччина, а убережжя Азовського моря. Але це буде цілюще морське повітря, ласкаве сонце і море фруктів. До речі, дітям до 3-х років педіатри не рекомендують зміну кліматичної зони. Тобто навіть південний берег Криму – стрес для дитячого організму. Якщо ж ви все-таки вирішили їхати на відпочинок, тривалість його рекомендується не менше трьох тижнів! Що ви «привезете» з моря?! Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!), загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з'їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза.

                  Пам'ятка з профілактики грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ)

 

ГРВІ - це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів.

Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації.Механізм передачі вірусу грипу - повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Профілактика захворювань:

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

  • повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;

  • загартовування та часте провітрювання приміщень;

  • вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

  • часто мити руки з милом, особливо після відвідування місць масового накопичення людей;

  • прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;

  • широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

На що необхідно звернути увагу:


Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових группах. У дітей молодшого віку передусім можуть з'явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла. У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.


Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м'язовий біль, порушується сон.

Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі — загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб.


Здебільшого на другу добу хвороби з'являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м'якшає, з'являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.

Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°Сіутримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.


Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар.

Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно!

При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

                                     Як уберегтися від коронавірусу: поради для батьків

  💡 Тримайте дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря).

Чому це важливо?

Дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.

 

💡 Тримайте хворих і здорових дітей окремо.

• Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1-2 м від хворих людей.
• Шукати альтернативні способи участі дітей в зборах, наприклад дивитися їх по телевізору або в Інтернеті, щоб вони могли уникнути особистого контакту. Це особливо важливо для дітей з високим ризиком ускладнень грипу.

Чому це важливо?

Краплі, що містять віруси, можуть переміщатися не менше, ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє.

 

💡 Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання.

• Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою, коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.

Чому це важливо?
Прикривання носа і рота під час кашлю і чхання серветкою допомагає запобігти поширенню вірусу грипу через повітря і на ваших руках.

 

💡 Навчіть дітей правильно мити руки.

• Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.
• Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.
• Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей, носа або рота.

Чому це важливо?

Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.

 

💡 Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся.

Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп’ютера, телефони і іграшки.

 

💡 Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси, включаючи SARS-CoV-2?

• Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхні.
• Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезинфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезинфікуючих засобів, на етикетці продукту.

Чому це важливо?

Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об’єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.

 

💡 Будьте готовими і поінформованими.

• Будьте в курсі епідемічної ситуації із респіраторних захворювань, використовуючи офіційні джерела:
офіційний сайт ВООЗ https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019, офіційний сайт МОЗ України https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov, офіційний сайт ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» – https://phc.org.ua/

З 1 січня 2022 року набрали чинності нові норми та порядок організації харчування у закладах освіти. То що саме змінилося в харчуванні та чому так обурюються батьки?

Порції відповідно до віку

Замість стандартного обіду — відповідна порція для дитини певного віку. Адже якщо людина отримує більше калорій, ніж потребує, це призводить до надлишкової ваги. А якщо менше — це заважає повноцінному розвитку організму. Наприклад, каші чи страви з бобових учням 5-го класу і старшим дадуть на 30 г більше, ніж дітям початкової школи, хліба — на 20 г тощо. Порція млинців з м’яким сиром для дитини 6–10 років — 100 г, а для більш дорослих учнів — наполовину більша. Різними для різного віку будуть і норми м’яса та риби, вершкового масла та олії. Загалом під час розрахунків орієнтуються на те, що обід дитини до 11 років повинен мати енергетичну цінність 630–735 ккал, дитини 11–14 років — вже 620–840 ккал, а старшокласників — 810–945 ккал.

 На картоплю ввели окрему норму

Усі знають, що овочів та фруктів треба їсти більше. Але не секрет, що раніше в шкільному раціоні це вирішувалося просто та дешево: овочі — то виключно картопля (у кращому разі ще капуста), а фрукти — то тільки яблука. Дослідження довели, що українські школярі споживають забагато картоплі, що призводить до надлишкової ваги. Відтепер у звітах про стан виконання натуральних норм харчування картоплю рахуватимуть окремо. Переважно цей овоч піде на приготування перших страв та на одну-дві окремі страви на тиждень. До того ж картоплю готуватимуть більш корисними способами: наприклад, запікатимуть. 

Овочі будуть щодня

А ось справжні джерела вітамінів — свіжі й заморожені овочі та зелень — мають бути щодня, на кожне харчування — по 100 г. І краще не один вид, а асорті овочеве, салат (але це лише рекомендація). Квашена капуста та солоні огірки навіть узимку не замінять решту варіантів, адже їх дозволено пропонувати лише раз на тиждень. Передбачено й те, як зберігати вітаміни у продуктах: заборонено відварювати овочі за день до приготування салатів, не можна заправляти їх заздалегідь.

 Фрукти теж щодня

Замість установки дати «щось одне вітамінне» чіткі норми: не лише овочі, а й фрукти мають бути щодня, свіжі чи заморожені (по 100 г порція). А раз на тиждень хоча б 25 г сушених фруктів та ягід (наприклад, на узвар). На сніданок двічі на тиждень заплановані соки, але обов’язково без додавання цукру та підсолоджувачів. Загалом три чверті їжі дитини мають становити продукти рослинного походження. 

Сосиски на сніданок — це минуле

Раніше в раціоні школярів п’ята частина всіх страв з м’яса припадала на ковбасу та сосиски. Зі шкільного харчування їх взагалі вилучили через високий вміст солі. Птицю (курку чи індичку) даватимуть переважно на сніданок та ще один раз на тиждень на обід. М’ясо на обід має бути тричі на тиждень. Порції птиці та м’яса: 70 г — для учнів до 10 років, 100 г — до 14 років, 120 г — від 14 років. Заради насичення дитячого організму білком також тричі на тиждень даватимуть яйця.

 Рибні дні повертаються

Рибу мають давати двічі на тиждень. Учні початкової школи матимуть порції по 60 г, старшокласники — вдвічі більші (120 г), а учні 5–9-х класів — 90 г. Ідеться навіть про включення до меню корисної морської риби, але це не норма, а лише рекомендація.

Каші — основний гарнір

І на сніданок, і на обід пропонують готувати злакові каші та макарони з вищим вмістом харчових волокон. Їх замінюватимуть лише два-три рази на тиждень страви з бобових та один-два рази — з картоплі. Також рекомендують віддавати перевагу кашам з вищим вмістом харчових волокон: скажімо, гречаній крупі замість рисової.

Поступово відучать від солі

Знаєте, яка норма солі на добу для учня початкової школи? Лише один грам. Саме стільки рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Та й старшим дітям дозволено не значно більше: 1,5 г. До слова, дві сосиски на день на дві третини перекривають потребу дитини до 10 років у солі, а один плавлений сирок перевищує (1,2 г) її денну норму. Саме тому вони заборонені в шкільних їдальнях та буфетах.

Нині учні споживають набагато більше солі, тож на правильну норму перехід відбудеться лише з 2023 року. До кінця 2021 року додатково даватимуть 75% норми солі, до 31 серпня 2022 року — половину, з вересня до кінця 2022 року — чверть. Сіль учні вживатимуть лише йодовану.

Напої не будуть підсолоджувати

Ще одна незвична для сучасних дітей заборона: напої більше не можна підсолоджувати. Відомо, що діти споживали щодня 67 г доданого у страви цукру (за даними 2019 року), що значно перевищує допустимі здорові межі. Тож двічі на тиждень діти питимуть чай без цукру чи його замінників, а ще двічі — какао з молоком. Знов-таки підказка є в новому меню: лимонад, цикорієвий напій, липовий чай, чай з мелісою, масала, каркаде без цукру пити легше, бо вони мають власний яскравий смак.

Звісно, цукор обмежать в усіх стравах. У сніданку цукру та меду має міститися не більш ніж 7,5 г, а на обід — 10 г. У булках, здобі цього інгредієнта має бути не більш ніж 5 г на 100 г хлібобулочного виробу.

 Молочні продукти щодня на сніданок

За чинними донедавна нормами на учня було передбачено лише пів склянки молока чи 100 г кисломолочних продуктів на тиждень. За новими правилами щодня дитина має отримувати на сніданок молочні чи кисломолочні продукти, бажано з доданим вітаміном D: склянку молока 2,5–3,2% жирності, або 125 г йогурту 1,5–2% жирності чи кефіру 2,5–3,2% жирності. Напій можна замінити такими продуктами: 125 г кисломолочного сиру, або 70 г м’якого сиру, або 25 г сметани, або 15 г сиру твердого. І ще такі самі порції сиру чи сметани учні отримуватимуть тричі на тиждень на обід.  

Контролюватимуть якість жирів

Із харчових продуктів для дітей виключено маргарин та дешеве масло — лише з масовою часткою жирів від 72%. У страви залежно від віку додаватимуть 2–3,5 г на сніданок та 2–5 г масла на обід. Рафінована олія теж має певні стандарти якості: має містити понад 50% мононенасичених жирів та менш ніж 40% поліненасичених (відповідно на сніданок 3,5–6,5 г, а на обід 7–10 г). До слова, якщо треба додавати жири у страви, то саме олії надається пріоритет. 

Жирність продуктів, звісно, теж контролюватимуть. Наприклад, на обід дітям 6–10 років корисно вживати не більш ніж 24 г жирів, 11–14 років — до 29 г жирів, 14–18 років — до 32 г жирів. Із них насичених жирів — третина. Наприклад, таку кількість покриє порція страви з яловичини на обід.

Врахують особливі харчові потреби

Уперше за весь час хронічні особливості учня у харчуванні школа зобов’язана буде враховувати. Звісно, якщо діагноз офіційно підтверджено.

Найпростіша та найтиповіша ситуація — харчова алергія.  

photo1630245461.jpeg

5 міфів про застуду. Чому діти часто хворіють?

 

Часто батьки скаржаться, що дитина пішла в дитячий садок, і вже через кілька днів захворіла, тільки одужала – і знову. Тиждень ходить до садочка, а потім два тижні вдома. І це не дивно. Дитячий садок і хвороби дитини пов’язані між собою, і цей факт не дивує ні медиків, ні педагогів. Чому ж дітки так часто хворіють і чи справді це так погано, як здається батькам?

Міф перший: хворіти – шкідливо

Здавалося б, що хорошого в дитячих хворобах? Батьки переконані, що нескінченні застуди в малюка – серйозна загроза для дитячого здоров’я. Насправді ж повторні епізоди ГРВІ у дитини, яка потрапила до дитячого колективу, – це не просто нормально, а навіть корисно для дитини. Організм повинен навчитися самостійно справлятися з вірусною загрозою, що він, власне кажучи, і робить, коли дитина йде до дитсадка чи школи.

Міф другий: при постійних застудах дитині треба давати імуностимулятори

А ось і ні! Активізація захисної системи за допомогою природних чи штучних імуностимуляторів у більшості випадків не потрібна. Адже підвищена захворюваність не завжди свідчить про слабкість захисних сил дитячого організму. Дитина, яка вперше почала відвідувати колектив і почала часто хворіти, ввійшла в період активного вироблення імунітету. Якщо її зараз додатково підгодовувати імуностимуляторами, можна отримати надпотужну реакцію з високою температурою, після чого захисні сили впадуть у імунодефіцитний стан. І тоді застуди стануть довготривалими, обростаючи ускладненнями, а стійкий імунітет не сформується.

Міф третій: схильного до застуд малюка треба оберігати від холоду

Хоча застуда, відповідно до своєї назви, часто виникає від переохолодження, спроба “кутати” дитину – не найкращий варіант захистити її від хвороби. Давно відомо, що діти, яких оберігають від протягів, хворіють на грип і ГРВІ в 8-10 разів частіше за тих, яких систематично загартовують.

Міф четвертий: Треба добре їсти, щоб організм мав сили боротися із застудою

Це неправда. Організм немає можливості перетравлювати багато важкої їжі, адже він значну частину сил витрачає на те, щоб боротися з інфекцією. Зазвичай у хворих малюків немає апетиту. Тож не треба намагатися нагодувати дитину.

Міф п’ятий: При застуді не можна приймати душ і мити голову

Це неправильно, адже шкіра виконує функцію очищення і захисту, а якщо на ній мільярди бактерій, отже, вона не виконує своїх функцій, що також негативно позначається на стані хворого. Тому чистота залишається запорукою здоров’я.

У групі ризику:

· Незагартовані діти. Зміцнити імунітет допоможе загартовування – обливання прохолодною водою, контрастний душ, довгі прогулянки, постійне провітрювання дитячої кімнати, сон із відчиненим вікном влітку та з відчиненою кватиркою взимку, спорт і лікувальна гімнастика.

· Дітки, у яких збільшені аденоїди та мигдалики. Аденоїдні розростання ускладнюють носове дихання. Дитина змушена дихати ротом, а це не додає здоров’я. Ніс відіграє роль фільтра і кондиціонера: очищає повітря від вірусів, зігріває і зволожує його.

· Діти курців. У дитини, яку виховують в тютюновому диму, повторні застуди, хронічний отит і гайморит виникають у 4-5 разів частіше, ніж у дітей, батьки яких не курять. До того ж існує підвищений ризик розвитку алергічного риніту та бронхіальної астми.

· Алергіки. У них спостерігається збій у роботі захисної системи. На алергени вона реагує дуже бурхливо, а на віруси, навпаки, вкрай мляво, тому після перенесеної респіраторної інфекції стійкого імунітету в дитини не виробляється. Вона знову і знову підчеплює той самий вірус, і хвороба йде по колу.

· Ті, кому одразу дають жарознижувальні засоби. Що вища температура – то активніше трудиться захисна система, виробляючи імунітет проти інфекції. Якщо постійно збивати градуси, дитина хворітиме знову. Діти переносять лихоманку легше за дорослих. Ваш малюк із температурою 37-38,5°С цілком стерпно почувається? У неї немає схильності до судом? Зачекайте. Нехай організм побореться.

· Надто вгодовані і високі діти.Їхня лімфатична конституція – вроджені особливості статури й обміну, що роблять їх уразливими для інфекцій. Їхнє здоров’я треба цілеспрямовано зміцнювати.

Дітям, які часто хворіють, переважно призначають антибіотики, що знищують не лише шкідливі бактерії, а й корисні. Порушення мікрофлори послаблює імунітет. Отже, профілактика дисбактеріозу в дітей – це ще й профілактика застуд.

bottom of page